Лабораторія технологій вирощування біоенергетичних культур
Атаманюк Олег Михайлович
Завідувач лабораторією, кандидат с.-г. наук, старший дослідник
- Клименко Віталій Петрович Старший науковий співробітник
- Гольдермахер Інна Миколаївна Молодший науковий співробітник
- Прокопенко Ганна Петрівна Молодший науковий співробітник
Напрями наукової діяльності
Лабораторія проводить дослідження з біоенергетичними культурами (сорго, цукрові буряки, міскантус, світчграс, верба енергетична, павловнія), а також в багатофакторному стаціонарному досліді та тимчасових дослідах.
В стаціонарному досліді для конкретних грунтово-кліматичних умов Лісостепу України вивчаються:
- технології вирощування сільськогосподарських культур різних сівозмін багатофакторного стаціонарного досліду та вивчення закономірності їх росту і розвитку залежно від агротехніки вирощування і агрохімічних показників грунту в умовах Центрального Лісостепу України;
- наукові основи регулювання продуктивної вологи в умовах зміни клімату для підвищення стійкості і продуктивності агроекосистем зони Лісостепу;
- біологічніоснови відтворення природних процесів та функцій чорноземних грунтів в умовах глобального потепління;
- особливості зміни родючості грунту за довготривалого антропогенного наван-таження в агроекосистемах Лісостепу в умовах кліматичних змін;
- міскантусу від схеми садіння ( 20, 15, 10 тис. рослин/га ), маси ризомів ( 30, 60, 90 г ), добрив ( без добрив, N60 P25 K30, N120 P50 K60 ), строків садіння ( ІІІ декада вересня, ІІ декада жовтня, ІІ декада квітня, І декада травня ), схеми садіння ( 28,5; 20,0 тис. рослин/га ) і способів вирощування ( звичайний, з нарізанням гребенів );
- технологія вирощування сорго зернового, закономірності росту і розвитку рослин залежно від грунтово-кліматичних умов вирощування та різних груп стиглості сортів (ранньостиглий, середньостиглий, пізньостиглий);
- павловнії від сортових особливостей (павловнія Клон 112, павловнія повстиста ( tomentosa P.), строків садіння рослин (ІІ декада травня, І декада червня), способів садіння (4 х 4 м (625 шт./га), 4 х 3 м (833 шт./га)) на її ріст і продуктивність;
- один з елементів розроблення інтелектуальної системи потокового визначен-ня агрофізичних показників ґрунту з послідуючою адаптацією робочих органів сільськогосподарських машин відповідно до агротехнічних вимог в технологіях вирощування цукрових буряків.
- по закінченні досліджень на основі отриманих даних будуть вдосконалені елементи технології вирощування біоенергетичних культур для виробництва біопалива.
В стаціонарному досліді для конкретних грунтово-кліматичних умов Лісостепу України вивчаються:
- технології вирощування сільськогосподарських культур різних сівозмін багатофакторного стаціонарного досліду та вивчення закономірності їх росту і розвитку залежно від агротехніки вирощування і агрохімічних показників грунту в умовах Центрального Лісостепу України;
- наукові основи регулювання продуктивної вологи в умовах зміни клімату для підвищення стійкості і продуктивності агроекосистем зони Лісостепу;
- біологічніоснови відтворення природних процесів та функцій чорноземних грунтів в умовах глобального потепління;
- особливості зміни родючості грунту за довготривалого антропогенного наван-таження в агроекосистемах Лісостепу в умовах кліматичних змін;
- міскантусу від схеми садіння ( 20, 15, 10 тис. рослин/га ), маси ризомів ( 30, 60, 90 г ), добрив ( без добрив, N60 P25 K30, N120 P50 K60 ), строків садіння ( ІІІ декада вересня, ІІ декада жовтня, ІІ декада квітня, І декада травня ), схеми садіння ( 28,5; 20,0 тис. рослин/га ) і способів вирощування ( звичайний, з нарізанням гребенів );
- технологія вирощування сорго зернового, закономірності росту і розвитку рослин залежно від грунтово-кліматичних умов вирощування та різних груп стиглості сортів (ранньостиглий, середньостиглий, пізньостиглий);
- павловнії від сортових особливостей (павловнія Клон 112, павловнія повстиста ( tomentosa P.), строків садіння рослин (ІІ декада травня, І декада червня), способів садіння (4 х 4 м (625 шт./га), 4 х 3 м (833 шт./га)) на її ріст і продуктивність;
- один з елементів розроблення інтелектуальної системи потокового визначен-ня агрофізичних показників ґрунту з послідуючою адаптацією робочих органів сільськогосподарських машин відповідно до агротехнічних вимог в технологіях вирощування цукрових буряків.
- по закінченні досліджень на основі отриманих даних будуть вдосконалені елементи технології вирощування біоенергетичних культур для виробництва біопалива.
Результати наукової діяльності
Вивчено і впроваджено в виробництво науково-обґрунтовані сівозміни, обробітки ґрунту, удобрення, позакореневе підживлення. По сорго цукровому, вербі енергетичній, світчграсу (проса лозоподібного) і встановлено оптимальні густоти, дози добрив, глибина сівби (садіння), строки посіву (садіння).
Продуктивність культур в сівозмінах значною мірою визначається агроекологічними умовами року; Високоефективним способом основного обробітку ґрунту в польових сівозмінах Лісостепу України є комбінований: оранка під просапні (насамперед під цукрові буряки ), мілкий та безвідвальний – під зернові та кормові культури. За впливом на поширення хвороб, розвиток шкідників та забур’яненість посівів він мало чим поступається різноглибинній оранці, але менш енергоємний, більш ґрунтозахисний і екологічний; Систематичне застосування мілкого або безвідвального обробітку ґрунту недоцільне. Навіть при застосуванні достатньої кількості добрив та засобів захисту врожаю від хвороб, шкідників та бур’янів згодом воно призводить до зниження врожаю культур, особливо цукрових буряків. Продовжуються дослідження по стаціонарному досліду (викоовес, пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь ярий, конюшина, соя, вика яра, соняшник), та тимчасових дослідах міскантусу, сорго зерновому, павловнії і буряках цукрових.
Проведені дослідження в багатофакторному стаціонарному досліді переконливо показують перевагу вирощування сільськогосподарських культур в сівозміні; Вплив сівозміни на продуктивність досліджуваних сільськогосподарських культур (пшениці озимої, виковівса, буряків цукрових та ячменю) є помітними. Кращими попередниками озимої пшениці і наступних цукрових буряків в сівозміні є викоовес, а також конюшина однорічного використання на 1 укіс;
Сівозміна без внесення добрив не забезпечує відтворення родючості ґрунту, що призводить до зниження продуктивності сільськогосподарських культур. На варіантах без внесення добрив врожайність досліджуваних культур знизилася порівняно з варіантами з внесенням стандартної дози органо-мінеральних добрив (в середньому по виковівсу – в 1,6 рази, пшениці озимій та сої в – 1,5 рази, буряку цукровому – в 2,8 рази, ячменю – в 1,4 рази, соняшнику – в 1,8 рази, конюшини – в 2,3 рази); Внесення на 1 га ріллі 6,7 т гною + N53,3 P41,7 K41,7 сприяє стабілізації гумусу і підвищує вміст фосфору і калію в ґрунті та збільшує врожайність с/г культур.
Комплексне внесення органічних і мінеральних добрив дає прибавку врожаю сільськогосподарських культур порівняно з внесенням лише органічних або мінеральних добрив; При зменшені фосфорних і калійних добрив в два рази від стандартної дози внесення органо-мінеральних добрив в зернопросапній сівозміні відмічено істотне зменшення врожайності буряка цукрового (на 17,9 %). В той же час збільшення в 1,2 рази азотних та в 1,7 рази фосфорних і калійних доз добрив до стандартної дози внесення дало приріст врожайності буряка цукрового на 15,5 %, а ячменю – на 13,2 %;
Для зони нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України (чорноземи типові вилугувані) може бути рекомендована агроекосистема, яка включає 33 % бобових, 50 % зернових і 17 % просапних культур з застосуванням N53,3Р41,7К41,7 + 6,7 т гною на 1 га сівозміної площі;
Визначальними для формування врожайності культур є ранньовесняні запаси продуктивної вологи в шарі грунту 0-150 см, накопичені за рахунок опадів в осінньо-зимово-ранньовесняний періоди. Витрачання вологи під різними сільськогосподарськими культурами впродовж вегетації неоднакове, а також різниться залежно від сівозмін і систем удобрення;
Найменша забезпеченість грунтового покриву азотом, що легко гідролізується спостерігалася на варіантах де не застосовувалися добрива з початку закладання багатофакторного стаціонарного досліду і становить в плодозмінній сівозміні – 111 мг/кг, в просапній – 104 мг/кг грунту. На варіантах постійного внесення органо-мінеральних добрив запаси азоту були: в плодозмінній сівозміні 124 мг/кг, а в просапній 119 мг/кг грунту;
Для забезпечення, збереження і відновлення родючості грунту необхідно застосовувати органічні та мінеральні добрива в сівозмінах, а також регулювати грунтову родючість залишаючи на полі побічну продукцію сільськогосподарських культур, яка підвищує продуктивність сільськогосподарських культур, особливо в плодозмінній сівозміні із вирощуванням багаторічних трав.
Заорювання соломи і гички покращує процеси гуміфікації і знижує мінералізацію органічної речовини грунту. Це підтверджується нашими дослідженнями, де замість гною залишали на полі всі пожнивні рештки (солому, гичку), запаси гумусу склали 119 т/га, що на 12 т/га менше запасів на варіанті мінеральної системи удобрення; На восьмому році вегетації, як і в попередній рік, істотне збільшення врожайності міскантусу відмічено лише на варіантах з внесенням азотних добрив в порівнянні з варіантами без внесення азотних добрив.
Приріст врожайності міскунтусу між варіантами зі збільшенням доз фосфорно-калійних добрив за однакової дози азотних добрив виявився неістотним; В умовах нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України в 2023 році середньостиглий сорт зернового сорго дав вищу врожайність зерна (на 11-22 %) та біомаси (на 17-32 %), ніж пізньо - та ранньостиглий сорти;
Рослини павловнії Клон 112 розвивалися дещо інтенсивніше за рослини павловнії повстистої. Найбільший приріст висоти рослин павловнії впродовж вегетаційного періоду (після технічного зрізу навесні) спостерігався в липні, технічний зріз стовбурів рослин навесні після першого року вегетації стимулює швидший ріст і розвиток рослин;
Основним фактором, що впливає на різну врожайність окремих ділянок поля є неоднорідність агрофізичних показників грунту в різних точках масиву, в межах щільності 0,9-1,5 г/см3 врожайність буряка цукрового зменшувалась на 10-20 % від середньої врожайності - 36,7 т/га. Найвища врожайність 44,4 т/га досягнута при щільності – 1,3 г/см3.
Ці дані можуть слугувати елементом досліджень для розроблення інтелектуальних засобів потокового неруйнівного визначення агрофізичних показників грунту та імплементації цих засобів в системі обробітку грунту.
Продуктивність культур в сівозмінах значною мірою визначається агроекологічними умовами року; Високоефективним способом основного обробітку ґрунту в польових сівозмінах Лісостепу України є комбінований: оранка під просапні (насамперед під цукрові буряки ), мілкий та безвідвальний – під зернові та кормові культури. За впливом на поширення хвороб, розвиток шкідників та забур’яненість посівів він мало чим поступається різноглибинній оранці, але менш енергоємний, більш ґрунтозахисний і екологічний; Систематичне застосування мілкого або безвідвального обробітку ґрунту недоцільне. Навіть при застосуванні достатньої кількості добрив та засобів захисту врожаю від хвороб, шкідників та бур’янів згодом воно призводить до зниження врожаю культур, особливо цукрових буряків. Продовжуються дослідження по стаціонарному досліду (викоовес, пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь ярий, конюшина, соя, вика яра, соняшник), та тимчасових дослідах міскантусу, сорго зерновому, павловнії і буряках цукрових.
Проведені дослідження в багатофакторному стаціонарному досліді переконливо показують перевагу вирощування сільськогосподарських культур в сівозміні; Вплив сівозміни на продуктивність досліджуваних сільськогосподарських культур (пшениці озимої, виковівса, буряків цукрових та ячменю) є помітними. Кращими попередниками озимої пшениці і наступних цукрових буряків в сівозміні є викоовес, а також конюшина однорічного використання на 1 укіс;
Сівозміна без внесення добрив не забезпечує відтворення родючості ґрунту, що призводить до зниження продуктивності сільськогосподарських культур. На варіантах без внесення добрив врожайність досліджуваних культур знизилася порівняно з варіантами з внесенням стандартної дози органо-мінеральних добрив (в середньому по виковівсу – в 1,6 рази, пшениці озимій та сої в – 1,5 рази, буряку цукровому – в 2,8 рази, ячменю – в 1,4 рази, соняшнику – в 1,8 рази, конюшини – в 2,3 рази); Внесення на 1 га ріллі 6,7 т гною + N53,3 P41,7 K41,7 сприяє стабілізації гумусу і підвищує вміст фосфору і калію в ґрунті та збільшує врожайність с/г культур.
Комплексне внесення органічних і мінеральних добрив дає прибавку врожаю сільськогосподарських культур порівняно з внесенням лише органічних або мінеральних добрив; При зменшені фосфорних і калійних добрив в два рази від стандартної дози внесення органо-мінеральних добрив в зернопросапній сівозміні відмічено істотне зменшення врожайності буряка цукрового (на 17,9 %). В той же час збільшення в 1,2 рази азотних та в 1,7 рази фосфорних і калійних доз добрив до стандартної дози внесення дало приріст врожайності буряка цукрового на 15,5 %, а ячменю – на 13,2 %;
Для зони нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України (чорноземи типові вилугувані) може бути рекомендована агроекосистема, яка включає 33 % бобових, 50 % зернових і 17 % просапних культур з застосуванням N53,3Р41,7К41,7 + 6,7 т гною на 1 га сівозміної площі;
Визначальними для формування врожайності культур є ранньовесняні запаси продуктивної вологи в шарі грунту 0-150 см, накопичені за рахунок опадів в осінньо-зимово-ранньовесняний періоди. Витрачання вологи під різними сільськогосподарськими культурами впродовж вегетації неоднакове, а також різниться залежно від сівозмін і систем удобрення;
Найменша забезпеченість грунтового покриву азотом, що легко гідролізується спостерігалася на варіантах де не застосовувалися добрива з початку закладання багатофакторного стаціонарного досліду і становить в плодозмінній сівозміні – 111 мг/кг, в просапній – 104 мг/кг грунту. На варіантах постійного внесення органо-мінеральних добрив запаси азоту були: в плодозмінній сівозміні 124 мг/кг, а в просапній 119 мг/кг грунту;
Для забезпечення, збереження і відновлення родючості грунту необхідно застосовувати органічні та мінеральні добрива в сівозмінах, а також регулювати грунтову родючість залишаючи на полі побічну продукцію сільськогосподарських культур, яка підвищує продуктивність сільськогосподарських культур, особливо в плодозмінній сівозміні із вирощуванням багаторічних трав.
Заорювання соломи і гички покращує процеси гуміфікації і знижує мінералізацію органічної речовини грунту. Це підтверджується нашими дослідженнями, де замість гною залишали на полі всі пожнивні рештки (солому, гичку), запаси гумусу склали 119 т/га, що на 12 т/га менше запасів на варіанті мінеральної системи удобрення; На восьмому році вегетації, як і в попередній рік, істотне збільшення врожайності міскантусу відмічено лише на варіантах з внесенням азотних добрив в порівнянні з варіантами без внесення азотних добрив.
Приріст врожайності міскунтусу між варіантами зі збільшенням доз фосфорно-калійних добрив за однакової дози азотних добрив виявився неістотним; В умовах нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України в 2023 році середньостиглий сорт зернового сорго дав вищу врожайність зерна (на 11-22 %) та біомаси (на 17-32 %), ніж пізньо - та ранньостиглий сорти;
Рослини павловнії Клон 112 розвивалися дещо інтенсивніше за рослини павловнії повстистої. Найбільший приріст висоти рослин павловнії впродовж вегетаційного періоду (після технічного зрізу навесні) спостерігався в липні, технічний зріз стовбурів рослин навесні після першого року вегетації стимулює швидший ріст і розвиток рослин;
Основним фактором, що впливає на різну врожайність окремих ділянок поля є неоднорідність агрофізичних показників грунту в різних точках масиву, в межах щільності 0,9-1,5 г/см3 врожайність буряка цукрового зменшувалась на 10-20 % від середньої врожайності - 36,7 т/га. Найвища врожайність 44,4 т/га досягнута при щільності – 1,3 г/см3.
Ці дані можуть слугувати елементом досліджень для розроблення інтелектуальних засобів потокового неруйнівного визначення агрофізичних показників грунту та імплементації цих засобів в системі обробітку грунту.
Актуальні публікації лабораторії
- Я.П. Цвей, С.О. Бондар, Ю.П. Дубовий, С.М. Сенчук. Залежність врожаю цукрових буряків від сівозмін і удобрення. Всеукраїнський науково-виробничий журнал “Цукрові буряки”. №4 (120). 2018 р.
- Я.П. Цвей, С.О. Бондар, С.М. Сенчук. Залежність агрохімічного стану чорнозему від системи удобрення цукрових буряк. Агрохімія і ґрунтознавство // Міжвідомчий тематичний науковий збірник до ХІ з’їзду ґрунтознавців та агрохіміків України. – м. Харків, 17-21 вересня 2018 р.
- Я.П. Цвей, О.І. Присяжнюк, С.О. Бондар, С.М. Сенчук. Технологічні якості коренеплодів буряків цукрових залежно від системи удобрення та сівозмін. Plant varieties studying and protection. 2019. №1. с. 99-104.
- Цвей Я.П., Присяжнюк О.И., Бондарь С.А., Сенчук С.Н. Зависимость качества сахарной свеклы от удобрения и севооборотов. Сахарная свекла. 2019. №6. С. 13-16.
- Я.П. Цвей, Р.В. Іваніна, С.М. Сенчук. Поживний режим чорнозему вилугуваного та продуктивність зернової ланки за тривалого удобрення сівозміни. Вісник аграрної науки 2020; 3 (804), с. 5-12.
- Я.П. Цвей, Р.В. Іваніна, С.М. Сенчук. Вплив мінеральних добрив і попередників на водоспоживання та продуктивність пшениці озимої. Зернові культури 2019; Т. 3, 2, с. 305-311. http://doi.org/10.31867/2523-4544/0090.
- Іваніна В.В., Іваніна Р.В., Сенчук С.М. Формування трофічного ланцюга пшениці озимої в умовах коротко ротаційних сівозмін. Матеріали Х Міжна-родної науково-практичної конференції “Поєднання науки, освіти, практичного виробництва і справедливого продажу якісної органічної продукції” 12 вересня 2019 р.; Чабани, 2019; с. 48-50.
- Tsvey Ya., Ivanina R., Ivanina V., Senchuk S. Yield and guality of winter wheat (Triticum aestivum L.) grain in relation to nitrogen fertilization. Revista Facultad Nacional de Agronomia Medellin 2021; 74(1), p. 9413-9422. https://revistas.unal.edu.co/index.php/refame/issue/view/5486/1674.
- Ivanina V., Shapovalenko R., Strilets O., Senchuk S. Sugar beet fertilization for sustainable yield under climate change condstions. Zemdirbyste- Agriculture 2021; 108(4), p. 355-362. http://www.zemdirbyste-agriculture.lt/ 1084-volume/
- Хіврич О.М., Ганженко О.М., Атаманюк О.М., Сенчук С.М., Клименко В.П. Вплив строків зберігання енергетичних буряків цукрових в зоні Лісостепу України на вихід біогазу. Агробіологія, 2022; 2, с. 48-55.
- Проблематика виробництва садивного матеріалу міскантусу гігантського / В.І. Кравчук, В.М. Квак, В.Г. Цвігун, М.В. Іванюта, Н.О Кононюк, О.М. Атаманюк, Ю.О. Гуменюк – Біоенергетика №1-2 (19-20) 2022 р., 35-42 c. Р
- Ганженко О.М., Хіврич О.Б., Атаманюк О.М. Продуктивність буряків цукрових для виробництва біогазу залежно від строків збирання у центральній частині лісостепу України. Матеріали V всеукраїнської наукової інтернет-конференції (25 травня 2022 р.) «Інноваційні технології в рослинництві». 2022. С. 31-32.
- Ганженко О.М., Атаманюк О.М. Вплив фази розвитку рослин та способу отримання соку сорго цукрового на його цукристість. Тези доповідей міжнародної наукової інтернет-конференції «Інноваційні зернопродукти і технології» (21 лютого 2022 р.). Умань. 2022. С. 99-100.
- Ганженко О.М. Строки збирання буряків цукрових – як важливий фактор в технології їх вирощування для виробництва біоетанолу / О.М. Ганженко, О.Б. Хіврич, Ю.П. Дубовий, С.М. Сенчук, П.І. Саєнко, П.Ю. Зиков // Біоенергетика/Bioenergy. – №2 (14). – 2019. – С. 13-15
- Герасименко Л.А. Захист посівів сорго зернового від бур’янів у Правобережному Лісостепу України / Л.А. Герасименко, Ю.П. Дубовий // Карантин і захист рослин. – Київ. – 2018. – № 3 (247). – С. 24–25.
- Правдива Л.А., Атаманюк О.М., Яланський О.В. Формування біометрич-них показників сорго звичайного двокольорового (Sorghum bicolor L.) в умовах Правобережного Лісостепу України. Збірник наукових праць «Агробіологія». 2022. № 2. С. 87–94 doi:10.33245/2310-9270-2022-174-2-87-94
- Гументик М.Я., Бордусь О.Ю., Фучило Я.Д., Атаманюк О.М., Зацерковна Н.С., Якименко О.Г., Гументик В.М. Перспективи вирощування павловнії в умовах Правобережного Лісостепу України «Вісник» Малинського фахового колед-жу: наукове видання. 2023, вип. 2 С. 19-28. Dol: doi.org/10.62466/2786-9350-2023-1-4
- Стрілець О. П., Саблук В. Т., Доронін В. А., Сінчук Г. А., Самаріна Н. М., Сенчук С. М. Вплив довготривалого внесення добрив на врожайність та енер-гетичну продуктивність буряків цукрових. Біоенергетика. 2024. № 1 (23). С. 26-27. https://doi.org/10.47414/be.2024.No1.pp26-27.
- Cite this article: Makukh, Y. Р., Tkalich, Y. I., Remeniuk, S. О., Buzynnyi, M. V., Senchuk, S. М., & Atamanіuk, О. М. (2024). The decrease in fertility of typical chernozem due to long-term anthropogenic pressure in grain-beet crop rotations. Agrology, 7(1), 27– 33. doi: 10.32819/202404
- Атаманюк О.М. Вплив систем удобрення та сівозмін на запаси продуктивної вологи під зернобобовими культурами в умовах посушливого періоду 2024 року. Proceedings of the scientific and pedagogical internship (December 2 – January 12, 2025. Riga, the Republic of Latvia): Scientific and pedagogical internship. Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2025. 188 pages.
- Yaroslav Makukh, Svitlana Remeniuk, Snizhana Moshkivska, Vladyslav Riznyk,Nataliia Zatserkovna, Yurii Remeniuk, Oksana Dubova, Oleg Atamanіuk. Dynamics of productive moisture reserves, and water consumption use in short-rotation grain-sugar beet crop rotations in the forest-steppe depending on the fertilization system and soil potential fertility. Ecological Engineering & Environmental Technology, 2025, 26(6), 261–274. https://doi.org/10.12912/27197050/204338. ISSN 2719–7050 (Scopus) Q3
- Makukh Yaroslav, Svitlana Remeniuk, Snizhana Moshkivska, Vladyslav Riznyk, Viktor Sinchenko, Yurii Remeniuk, Oksana Dubova, Oleg Atamanіuk, Bohdan Avramchuk, and Larisa Semenko. The effect of soil moisture reserves on the productivity of soybean and sunflower under different fertilization systems and residual effects of fertilizers Ecological Engineering & Environmental Technology, 2025, 26(9), (Scopus) Q3
- Хіврич О.Б., Гументик М.Я., Квак В.М., Фурса А.В., Клименко В.П., Атаманюк О.М., Сенчук С.М. Встановлення потенціалу продуктивності буряків цукрових як сировини для виробництва біопалива залежно від системи удобрення. «Агробіологія», 2025. № 2. С. 223–232.
Патенти
- Патент на корисну модель №132355 від 25.02.2019 р. Спосіб оптимізації культур в напрямку біологізації сівозміни (Роїк М.В., Цвей Я.П., Бондар С.О., Дубовий Ю.П., Сенчук С.М., Іваніна Р.В.)
Монографії
- Міскантус в Україні.: монографія / Колектив авторів (в т.ч. М.В. Бузинний, Ю.П. Дубовий, В.П. Педос). - К.: ФОП Ямчинський О.В. 2019. – 256 с.
- Технології вирощування біоенергетичних культур/За редакцією д. с.-г. наук с.н.с. М.Я. Гументика / В.М. Сінченко, М.Я. Гументик, О.М. Ганженко, В.І. Кравчук, Я.Д. Фучило, Л.А. Правдива, А.С. Фурса, В.М. Квак, О.В. Балагура, В.А. Фурман, М.М. Харитонов, В.М. Кателевський, С.М. Мандровська, О.М. Атаманюк, О.І. Замойський, О.В. Бордусь, Г.І. Пиріг, Ю.А. Шафаренко, В.М. Гументик./ Київ:, Компринт, 2024. 240 с.
Методичні рекомендації
- Рекомендації по веденню різноротаційних сівозмін для господарств усіх форм власності для грунтово-кліматичних зон Лісостепу. Рекомендації ІБК і ЦБ НААН. – ЦП <КОМПРИНТ> - К.: 2018 р.
- Рекомендації по енергозберігаючих способах обробітку грунту в технології вирощування сільськогосподарських культур. Рекомендації ІБК і ЦБ НААН. – ЦП <КОМПРИНТ> - К.: 2018 р.
- Рекомендації по агротехнічних заходах підвищення продуктивності біоенергетичних культур для виробництва біопалива. Рекомендації ІБК і ЦБ НААН. – ЦП <КОМПРИНТ> - К.: 2018 р.Е
- Методичні рекомендації з технології вирощування буряків цукрових як сировини для виробництва біоетанолу / М.В. Роїк, О.М. Ганженко, О.Б. Хіврич, В.М. Сінченко, М.Я. Гументик, П.Ю. Зиков, Г.С. Гончарук, Ю.П. Дубовий, Н.О. Кононюк, В.В. Дмитрієв. –К.: Компринт,2018. - 41с.
- Методичні рекомендації з вирощування і переробляння цукрового сорго як сировини для вирощування різних видів біопалива в різних грунтово-кліматичних зонах України / О.М. Ганженко, Л.А. Правдива, Я.Д. Фучило, О.Б Хіврич, Р.О. Зиков, М.Я. Гументик, Г.С. Гончарук, В.М. Смірних, Ю.П. Дубовий, О.М. Атаманюк, О.Г. Іванова, В.Л. Гамандій, О.В. Яланський. - К.:Компринт, 2020.- 20 с.
- Методичні рекомендації з вирощування сорго зернового як сировини для харчової промисловості та виробництва біопалива // М.В. Роїк, Л.А. Правдива, О.М. Ганженко, В.А. Доронін, В.М. Сінченко, В.Л. Курило, Я.Д. Фучило, В.М. Квак, О.Б. Хіврич, П.Ю. Зиков, Г.С. Гончарук, В.М. Смірних, О.Г. Іванова, Ю.П. Дубовий, О.М. Атаманюк, О.М. Яланський. К.:Компринт, 2020. 21с.
- Методичні рекомендації з технології вирощування та переробляння буряків цукрових як сировини дня виробництва біогазу / О.М. Ганженко, О.Б. Хіврич, О.М. Атаманюк, М.Я. Гументик Я.Д. Фучило, В.М. Квак, Л.А. Правлива, С.М. Сенчук, Н.О. Кононюк, П.Ю. Зиков, В.В. Дмитрієв - К.: Компринт, 2021. - 16с.
- Методичні рекомендації з використання технічних засобів під час вирощування міскантусу гігантського / О.М. Ганженко, В.М. Квак, М.Я. Гументик, Я.Д. Фучило, Г.В. Цвігун, О.Б. Хіврич, Л.А. Правдива, П.Ю. Зиков, Г.С. Гончарук, В.М. Смірних, Ю.П. Дубовий, О.М. Атаманюк, Л.С. Суслик, Р.В. Кубряк, В.М. Кателевський - К.: Компринт, 2021. - 26 с.
- Методичні рекомендації з використання технічних засобів під час вирощування міскантусу гігантського / В.М. Квак, О.М. Ганженко, М.Я. Гументик, Я.Д. Фучило, Г.В. Цвігун, О.Б. Хіврич, Л.А. Правдива, П.Ю. Зиков, Г.С. Гончарук, В.М. Смірних, Ю.П. Дубовий, О.М. Атаманюк, Л.О. Суслик, Р.В. Кубряк, В.М. Кателевський– К.: Компринт, 2020.- 42 с.
- Правдива Л.А., Ганженко О.М., Доронін В.А., Бойко І.І., Сінченко В.М., Фучило Я.Д., Квак В.М., Гончарук Г.С., Смірних В.М., Атаманюк О.М., Власенко С.І. Методичні рекомендації з проведення спостережень, обліків та визначення якісних показників у дослідженнях сорго зернового. – Київ: ФОП Ямчинський О.В., 2021. – 34 с.
- Методичні рекомендації з технології вирощування буряків цукрових як сировини для виробництва біопалива за різних систем удобрення в зоні Лісостепу України / Хіврич О.Б., Ганженко О.М., Гументик М.Я., Кравчук В.І., Правдива Л.А., Квак В. М., Зінченко О.А., Атаманюк О.М., Сенчук С.М., Клименко В.П., Кононюк Н.О., Продиус М.П., Дацько А.О. Київ, ІБКіЦБ НААН. 19 с.
Сертифікати
- Сертифікат № 70-23 (інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН 22-26 травня 2023 р.) Атаманюк О.М. пройшов курси підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників за тематикою «Біоенергетика» кількість годин – 30 годин (1 кредит ЄКТС).
- Сертифікат № 277 *LIGA POLONISNOW* o ukonczeniu kursu jezyka polskiego POZIOM A1 pan OLEG ATAMANIUK m. Kijow, dn 22.11.22
- Сертифікат № ASI-0212001-BSA від 12.01.2025 року. Атаманюк О.М. в період із 2 грудня по 12 січня 2025 року в Балтійській міжнародній академії (м. Рига, Латвійська Республіка) пройшов науково-педагогічне стажування на тему «Особливості викладання навчальних дисциплін з аграрних наук та продовольства, ветеринарної медицини в умовах воєнного стану в Україні» обсягом 6 кредитів (180 годин).
- TEST OF INTERNATIONAL ENGLISN Candidate Number:315UA5742ADF ATAMANIUK OLEH Test: English – Listening and Speaking, Reading and Writing Company Organisation: Wolomin International S Regional Cooperation Universiti Test Date: 28/02/2025 Language: English Overall Band CERF Level: B2